Визнання батьківства, правові наслідки

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За відсутності заяви, згідно ч. 1 ст. 128 СК України батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Частина 3 ст. 128 СК України передбачає, що позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, особою, яка вважає себе батьком дитини, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, суд оцінює з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Якщо рішення суду, яким буде визнано батьківство особи набере чинності, то ця особа буде мати усі передбачені чинним законодавством України права і обов’язки батька дитини, у тому числі обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).


Адвокат Богдан Бачук

"Адвокатське бюро Бачука"

Дата публікації: 2017-07-05

Реклама

Партнери